EPO G 2/21: коли пізніші дослідження можуть доводити технічний ефект

Спір про доказ, який з’явився пізніше

Питання у G 2/21 виникло зі справи про інсектицидні композиції: чи можна під час оцінки винахідницького рівня посилатися на ефекти, доведені дослідженнями, поданими після дати заявки? Розширена апеляційна палата відповіла 23 березня 2023 року. Спір виявляє різницю між датою доказового документа й технічним змістом первісно розкритого винаходу. ^[1]

Редакційний висновок: для дослідницького колективу проблема має й організаційний вимір. Графік експериментів рідко цілком збігається з планом подання заявки. Проте потрібно показати, що описано на певну дату, що лише підтверджено пізніше та які припущення пов’язують ці етапи. Без такої хронології окремий сприятливий звіт може бути важко належно оцінити.

Два принципи G 2/21

Палата встановила, що доказ технічного ефекту не можна ігнорувати лише тому, що він не був публічним до подання заявки й був поданий пізніше. Водночас можливість посилатися на ефект залежить від того, що фахівець, використовуючи загальні знання та первісну заявку, вивів би з її технічного вчення: ефект має охоплюватися цим вченням і втілювати той самий первісно розкритий винахід. ^[1]

Це не загальний дозвіл пізніше додавати будь-яке обґрунтування. G 2/21 також відрізняє винахідницький рівень від достатності розкриття; пізніші докази не є універсальним засобом виправлення недоліків первісної документації. ^[1]

Що показало подальше рішення T 116/18

У рішенні T 116/18 від 28 липня 2023 року Технічна палата застосувала G 2/21 до синергічної дії композиції проти Chilo suppressalis. Вона визнала, що первісна заявка не завжди має містити експериментальне підтвердження конкретного ефекту чи його пряму словесну декларацію. Палата дослідила весь технічний зміст і знання фахівця та відхилила апеляцію. Це опис того рішення 2023 року, а не твердження, що будь-яке пізніше випробування буде прийнято. ^[2]

Редакційний висновок: варто відокремити три оцінки. Документ може перебувати в матеріалах провадження, підтверджувати факт, який потребує доказу, та стосуватися ефекту, на який дозволено спиратися для обґрунтування винахідницького рівня. Позитивна відповідь на одне питання не має автоматично замінювати відповіді на інші.

Зв’язок експериментів із підходом «задача–розв’язання»

Настанови EPO впорядковують оцінку винахідницького рівня в три етапи: визначення найближчого рівня техніки, формулювання об’єктивної технічної задачі та перевірка, чи було б рішення очевидним для фахівця. Стаття 56 EPC встановлює саму вимогу неочевидності. Отже, документування ефекту є частиною ширшої аргументації, а не заміною порівняння з рівнем техніки. ^{[3] [4]}

Методична пропозиція: додавайте до звіту ланцюг «відмітна ознака — умови експерименту — результат — виведений ефект — технічна задача». Для кожної ланки вказуйте дату, документ та обмеження. Якщо дослід порівнює неналежні варіанти чи одночасно змінює кілька параметрів, поясніть, чому результат можна пов’язати з конкретною ознакою.

Як застосувати приклад до організації дослідницького проєкту

Редакційний висновок: корисний пакет для патентного аналізу містить версію заявки, протоколи випробувань, визначення матеріалів порівняння, несприятливі й сприятливі результати та обґрунтування екстраполяції. Це дає змогу перевірити, чи пізніші дані підтверджують ту саму концепцію, чи потребують нового припущення. Мета — відтворюваність міркування, а не найбільша кількість графіків.

Читаючи судову практику, також записуйте, на яке питання відповідає кожне рішення і якою є його дата. Саме слово «plausibility» не становить повного тесту. G 2/21 — корисна вправа з побудови аргументу на основі документів, дат і технічних ознак, за окремого аналізу допустимості матеріалу та достатності розкриття.

Додаткова пропозиція щодо документації: протокол має пояснювати вибір об’єкта порівняння й межі невизначеності. Зберігайте чернетки та невдалі спроби разом із позитивними результатами. Це допомагає встановити, чи відтворюється сприятливе спостереження та чи не виходить висновок за межі фактично досліджених умов.

Джерела та подальше читання

1. 1
   EPO — рішення Розширеної апеляційної палати G 2/21 ↗

   G 2/21; ECLI:EP:BA:2023:G000221.20230323; OJ EPO 2023, A85

   Першоджерело від 23.03.2023; резолютивна частина та пункти 77 і 93–95 мотивувальної частини.

2. 2
   EPO — рішення Технічної палати T 116/18 від 28 липня 2023 року ↗

   T 116/18; ECLI:EP:BA:2023:T011618.20230728

   Першоджерело; особливо пункти 11.10–11.14 і 17 мотивувальної частини; приклад застосування принципів до конкретної композиції.

3. 3
   EPO Guidelines — підхід «задача–розв’язання» ↗

   Guidelines for Examination 2026, G-VII, 5

   Офіційний опис трьох етапів підходу «задача–розв’язання»; перевірено 16.10.2026.

4. 4
   Європейська патентна конвенція — винахідницький рівень ↗

   EPC, art. 56

   Офіційний текст норми, що становить основу оцінки неочевидності.